Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ
- dynysnatasha
- 21 лют. 2024 р.
- Читати 1 хв
Рідне слово - це мова дитинства, мова казок і пісень, мова землі й трави, мова золотої бджілки і вишневого цвіту, над яким вона б'ється. Це слово- синього неба і гомін нашої героїчної, нещасної і щасливої історії.
21 лютого 2024 року до відзначення Міжнародного Дня рідної мови долучилася шкільна родина Свалявської гімназії №1. Сьогодні, вчителями української мови та літератури Зийнич Марією Іванівною та Русин Наталією Іванівною було проведено загальношкільне виховне заняття з учнями 8-9 класів під гаслом "Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ".
Учні інтонаційно декламували вірші про нашу чарівну українську мову, вчили всіх присутніх добре знати, вишукано нею розмовляти і берегти як зіницю ока, бо мова - це генетичний код народу. Цікаво було всім присутнім передивитися презентацію про розвиток мови, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, велику долю вистраждати. З уст учнів звучала українська пісня про рідну мову під керівництвом учителя музики Бігар Мирослави Михайлівни.
Цікавою для учнів була вікторина "Що? Де? Коли?". Учні отримали знання про чарівну мову України, можливість і бажання ретельно її вивчати.
На свято був запрошений аматор, музикальний знавець Зийнич Іван Андрійович, який виконав три пісні: "Божа милість", " Рідне місто Свалява " та рекрутську пісню.
Директор гімназії Левко Мирослава Василівна подякувала за проведення виховного заняття, наголосила про багатство нашої мови, що є показником існування нації, відмітила, що поки існує мова - існує народ.






Коментарі